Колективізація в СРСР

Скачати 2.11 Kb.
Дата конвертації	01.03.2018
Розмір	2.11 Kb.

У 1927 р XV з'їзд партії прийняв рішення про проведення колективізації. Її початок підхльоснули труднощі з хлібом в 1928 р Введення колективних господарств (колгоспів) спростило примусовий збір зерна з селян. «Суцільна» колективізація почалася в 1929 р Держава стала підвищувати податки на одноосібників. До вступу в колгосп селян закликали робочі, спеціально відправлені в село (25- і 30-тисячники). Селянам обіцяли трактора для обробки землі, але дали їх лише в 1931 р Кулаков і тих, хто їх підтримував ( «підкуркульників»), розкуркулювали -лішалі майна і висилали. При створенні колгоспів загальними часто робили навіть курей, городи та ін. Щоб не здавати худобу в колгоспи, селяни забивали його. Бухарін, Риков, Томський, заперечували проти надмірного тиску на селян, були звинувачені в «правий ухил» і виведені з Політбюро.

У січні 1930 р колективізацію вирішили провести швидше, в 1-2 роки. Але опір селян спонукало І. В. Сталіна зменшити темпи. У статті «Запаморочення від успіхів» він звинуватив місцеву владу в перегини. Селянам стали залишати присадибні ділянки, частина худоби, птаха. Для допомоги колгоспам створювалися машинно-тракторні станції (МТС). Багато колгоспи розпалися. Але в цілому колективізація продовжувалася. У 1933 р країну вразив голод. Були введені паспорти для селян, без них вони не могли пересуватися по країні. За крадіжку колгоспного майна карали аж до розстрілу. У 1935 р II Всесоюзний з'їзд колгоспників прийняв Приблизний Статут сільськогосподарської артілі. Формально колгоспи вважалися кооперативами, т. Е. Громадськими організаціями. Тому колгоспникам не покладалася пенсія. Вони піддавалися жорстокої експлуатації. Політика грубої експлуатації і незацікавленість селян у праці привели до занепаду сільського господарства.