Поліна Володимирівна
                    Казка «Історія з холодильника»
                    Казка "Історія з холодильника"
                    В одному самому звичайному місті, на самій звичайній вулиці стояв самий звичайний будинок. Триповерховий та трьох під'їзний. І ось в цьому-то самому будинку, на третьому поверсі, в квартирі №11 проживала сама звичайна сім'я: мама, тато і дочка. Сім'я то звичайна, але. У кухні у них стояв холодильник. І ось саме холодильник був не звичайний, а чарівний. Як тільки туди потрапляли продукти, вони оживали і починали розмовляти. Але диво траплялося тільки тоді, коли вдома нікого не було або коли всі спали.
                    І ось, в один прекрасний день, на полицях чарівного холодильника виявилися самі різні продукти. В одному з ящиків тіснилися овочі: морква, капуста, цибуля. В іншому ящику фрукти: яблука, апельсини, персики і навіть один лимон.
                    На нижній полиці розташувалися сир, сир, йогурт і пакет згущеного молока. На середній же полиці примостилися шматок баранини і яловича печінка. А на самій верхній полиці: вершкове масло і пакетик родзинок.
                    І ось, як тільки мешканці квартири розійшлися по своїх справах, продукти ожили.
                    Привіт, сусіди, -прокрічала капуста, -як вам на новому місці?
                    -Так начебто нічого, -відповіли яблука.
                    -Лежачи ось, -поддакнулі персики.
                    -А я Шовш жамёржла, -прошамкала печінку, -мёржну я.
                    Тобі на сковорідку треба! -Весело сказав шматок баранини.
                    -Я одна не хочу. Давай вмеште!
                    Ну, немає, я вважаю за краще духову шафу, там місця більше.
                    Подумала! -Надулась печінка.
                    -Так вистачить вам! -Прошелестело вершкове масло. -Не сперечайтеся!
                    -Не будемо! -Хор відповіли баранина і печінку.
                    Тут заговорив лимон:
                    -Друзі, коли я лежав на ринковому прилавку, почув цікаву розмову двох хлопчиків. Вони сперечалися, що потрібно їсти: то, що смачніше або те, що корисніше. А ви як думаєте?
                    -Звичайно то, що смачніше! -Вскрічало згущене молоко, -Я смачне, солодке!
                    -Це звичайно так, відповів йогурт, -але що в тобі є корисного?
                    -Як що! Солодкість!
                    -Цього мало, заперечив сир.
                    -А ти, сир, помовч. Ти взагалі кислий, -Відповісти згущене молоко.
                    -Друзі, не сперечайтеся! Кожен з нас, чомусь корисний, - сказав лимон.
                    -Чим це корисні? -Запитав згущене молоко.
                    -Вітамін! -Хор відповіли всі продукти.
                    -Як ще такими вітамінами?
                    -Ось в мені, наприклад, є вітамін С, - сказав лимон. -При застуді і ангіні можна їсти лимон, хоч я і кислий.
                    -У нас теж є вітамін С, -хор закричали апельсини і цибулю.
                    -Вітамін З зміцнює весь організм людини, робить його більш здоровим, несхильною застуд, -з гордістю сказав лимон.
                    -Ха! Печінка, яловича, ти то точно без вітамінів! -Ехідно сказало згущене молоко.
                    -А ось і не правда! У мені ешть вітамін Д! -Обіделась яловича печінка.
                    -І в мені є вітамін Д, -підтвердити вершкове масло.
                    -Так? Здивувався згущене молоко.
                    -Так! Вітамін Д зміцнює скелет людини, робить його міцним! -Відповів вершкове масло.
                    -Хм, а капуста? А персики? Там теж щось є?
                    -Звичайно, - сказала капуста.
                    -Є, -відповіли персики.
                    -У нас є вітамін А, -вставіла слово морква.
                    -Вітамін А дуже важливий для зору людей!
                    -Ось як? Ізюм! А ти чого мовчиш? -Запитав згущене молоко.
                    -Під мені є вітамін В, відповів родзинки, -так і не тільки в мені.
                    -Під мені вітамін В, - сказав сир.
                    -Під мені вітамін В, - сказав сир.
                    -Під мені вітамін В, - сказав шматок баранини.
                    -Так і в мені є, - сказав йогурт.
                    -Чим же славний, цей ваш, вітамін В? -Запитав згущене молоко.
                    -Вітамін В сприяє гарній роботі серця людини! Відповів за всіх сир.
                    Тут згущене молоко притихло. Нічого йому було сказати. А решту продуктів продовжили бесіду про те, яка погода на вулиці, порівняли ціни в магазинах і ринку, поговорили про свіжість продуктів. І тут тільки звернули увагу, що згущене молоко мовчить.
                    -Сгущённое молоко, чому ти мовчиш? -Запитав яблука.
                    -Мені прикро.
                    -Чому тебе прикро? Здивувався родзинки.
                    -У вас є вітаміни! А я? Я марне згущене молоко!
                    -Я з тобою згоден, - сказав йогурт, -ні в тобі вітамінів. Але, зате ти солодке, смачне. Саме ж говорило.
                    -Так то воно так, але мені теж хочеться людям користь приносити! - сказало згущене молоко.
                    -А діти? Заперечив капуста, -Адже вони дуже люблять тебе! І з радістю не тільки в чай кладуть, а й ложками прямо в рот!
                    -І дуже при цьому задоволені, посміхаються, -продовжити сир.
                    -А що може бути приємніше дитячої посмішки? -Весело крикнув один з персиків.
                    -Коли діти посміхаються, сміються, у них піднімається гарний настрій, - сказало вершкове масло.
                    -Ти несеш їм заряд бадьорості та енергії, що теж дуже важливо!
                    -Спасибі вам, друзі! - сказало згущене молоко. -Я дуже радий тому, що теж несу хоч і маленьку, але все ж користь для людини!
                    Тут грюкнули вхідні двері. Це повернулися господарі квартири. У чарівному холодильнику стало тихо. Але це не на довго. Як тільки настане ніч, продукти обов'язково продовжать захоплюючу бесіду.