|
Володимир Петрович Затонський (укр. Володимир Петрович Затонській, 27 липня (8 серпня) 1878 (18780808) - 29 липень 1938) - український і радянський політичний діяч. Академік ВУАН (1929; з 1936 - АН УРСР).
біографія
Володимир народився в сім'ї волосного писаря. У 1895 році сім'я Затонських переїхала до Кам'янця-Подільського. З 1898 по 1906 роки Володимир навчався в Кам'янець-подільської гімназії. У 1905 році вступив в РСДРП, меншовик; брав участь в революції 1905-07 років. У 1912 році закінчив фізико-математичний факультет Київського університету (навчався з 1906 року, двічі виключався за участь в революційному русі). Викладав фізику в Київському політехнічному інституті. У 1915 році одружився з Оленою Самійлівна Раскіної, яка працювала лікарем однієї з київських клінік.
Після Лютневої революції 1917 року Володимир порвав з меншовиками і в березні був прийнятий в РСДРП (б). У цьому ж році він стає членом, а з листопада головою Київського комітету РСДРП (б). Був одним з керівників жовтневого збройного повстання в Києві, членом ревкому. У грудні 1917 року на 1-му Всеукраїнському з'їзді Рад Володимир був обраний в уряд Української Народної Республіки Рад і очолив Секретаріат (Наркомат) освіти. У березні 1918 року на 2-му Всеукраїнському з'їзді Рад В. Затонський був обраний головою Всеукраїнського ЦВК.
У квітні-липні 1918 року В. Затонський керував підпільними партійними організаціями України, був членом «повстанської дев'ятки». Член Оргбюро ЦК КП (б) України щодо скликання 1-го з'їзду КП (б) У. У липні 1918 року під час придушення лівоесерівського заколоту в Москві Затонський був комісаром ударного загону. З листопада 1918 року по січень 1919 року входив до складу Тимчасового робітничо-селянського уряду України.
З 27 червня 1919 року до 17 травня 1920 року Затонський виконував обов'язки члена РВС 12-ї армії Західного фронту РККА, одночасно в липні-грудні 1919 року він був членом зафронтових бюро ЦК КП (б) У, а з грудня 1919 року членом Всеукраїнського ревкому . У липні-серпні 1920 року був головою Галицького ревкому. Потім послідовно членом РВС 12, 13 і 14-ї армій Південно-Західного фронту, пізніше членом РВС Південного фронту. Учасник придушення Кронштадтського повстання в 1921 році.
У 1922-1924 і 1933-1938 роках В. Затонський був наркомом освіти УРСР. У 1924-1925 роках членом РВС військ України і Криму, членом РВС і начальником політуправління Українського військового округу. У 1925-1927 роках секретарем ЦК КП (б) У. У 1927-1933 роках головою ЦКК КП (б) У і наркомом РСІ УСРР. Обирався членом ЦК, членом ЦКК КП (б) У, членом Політбюро ЦК КП (б) У. На XV-XVI-м-коді з'їздах обирався членом ЦК ВКП (б), на XVII-м - кандидатом в члени ЦК ВКП (б) (з 1934 року), голова лічильної комісії XVII з'їзд ВКП (б). Був членом Президії ЦВК СРСР, членом Президії ВУЦВК.
3 листопада 1937 заарештований. 29 липня 1938 засуджений до смертної кари; розстріляний. Реабілітований 19 березня 1956 року.
Син - Дмитро Володимирович Затонський, відомий український літературознавець, академік НАН України.
нагороди
· Орден Червоного Прапора
література
· Залеський К. А. Імперія Сталіна. Біографічний енциклопедичний словник. - М: Вече, 2000..
· Радянська військова енциклопедія. - Т. 3.
· Морозов В. А. Затонській Володимир Петрович // Українська Радянська Енциклопедія. - 2-е видання. - Т. 4. - К., 1979. - С. 221.
· Радянська енциклопедія історії України. - Т. 2. - К., 1970. - С. 197-198.
· Енциклопедія Українознавства. Словниковий частина. - Перевидання в Україні. - Т. 2. - Львів, 1993. - С. 759-760.
· Єфіменко Г. Г. Затонській Володимир Петрович // Енциклопедія історії України. - Т. 3. - К., 2005. - С. 287-288.
· Сапун М. В. П. Затонській - політичний діяч и вчений // Про минуле заради майбутнього. - К., 1989. - С. 265-273.
· Нарком Із Поділля // Прокопчук В. З народних глибин: Славетні подоляни. - Хмельницький, 1991. - С. 18-23.
Керівники Української РСР
Голови Всеукраїнського ЦВК: Юхим Медведєв • Володимир Затонський
Голови Всеукраїнського ЦВРК: Андрій Бубнов • Артем (Федір Сергєєв) • Григорій Петровський
Голови Всеукраїнського ЦВК: Артем (Федір Сергєєв) • Григорій Петровський
Голова Всеукраїнського РК: Григорій Петровський
Голови Всеукраїнського ЦВК: Григорій Петровський • Леонід Корнієць
Голови Президії Верховної Ради УРСР: Леонід Корнієць • Михайло Гречуха • Дем'ян Коротченко • Олександр Ляшко • Іван Грушецький • Олексій Ватченко • Валентина Шевченко
Голови ВР УРСР: Михайло Бурмістенка • Олександр Корнійчук • Павло Тичина • Олександр Корнійчук • Михайло Білий • Костянтин Ситник • Платон Костюк • Володимир Івашко • Іван Плющ (в.о) • Леонід Кравчук
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/Затонский,_Владимир_Петрович
|