Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Історія видавництва "Academia": художні та наукові проекти





Скачати 59.58 Kb.
Дата конвертації 26.02.2018
Розмір 59.58 Kb.
Тип дипломна робота

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Федеральне державне бюджетне освітня установа

вищої професійної освіти

"кубанський державний університет"

(ФГБОУ ВПО КубГУ)

Кафедра історії та правового регулювання масових комунікацій

Випускної кваліфікаційної роботи

ІСТОРІЯ ВИДАВНИЦТВА "ACADEMIA": ХУДОЖНІ І НАУКОВІ ПРОЕКТИ

Роботу виконала

А.Е. косуля

Науковий керівник:

доктор філол. наук, професор Ю.В. Лучинський

Нормоконтролер: викладач А.Ф. Горбуненко

Краснодар 2014

Історія видавництва "ACADEMIA": художні та наукові проекти. Дипломна робота кафедри історії та правового регулювання масових комунікацій / рук. д. ф. н., проф. Ю.В. Лучинський. Краснодар: КубГУ, 2014. Теоретична частина 77 с., Економічна частина 6 с., Практична частина 54 с.

У теоретичній частині дипломної роботи розглянута історія видавництва "ACADEMIA" (1922-1937 рр.) І зроблена спроба аналізу художніх і наукових серій і проектів. В результаті дослідження з'ясовується, що "ACADEMIA" представляла собою унікальну модель видавництва, а використання її досвіду необхідно для створення успішних видавничих проектів сучасності.

В економічній частині роботи наведено попередній розрахунок собівартості і визначена рентабельність видання С.А. Сушинського "Лобіювання від" А "до" Я "".

Практична частина дипломного проекту представлена ​​рецензією на авторський текстовий оригінал видання С.А. Сушинського "Лобіювання від" А "до" Я "" і відредагованого рукописом в обсязі двох авторських аркушів.

зміст

  • Вступ
  • 1. Історія створення і розвитку видавництва "ACADEMIA"
  • 1.1 Передумови створення видавництва
  • 1.2 Ленінградський період в діяльності видавництва
  • 1.4 Провідні співробітники видавництва і їх проекти
  • 2. Специфіка книговидавничої діяльності видавництва "ACADEMIA"
  • 2.1 Формування окремих наукових серій і проектів
  • 2.2 Формування окремих художніх серій і проектів
  • 2.3 Серійна політика видавництва
  • висновок
  • Список використаних джерел
  • додатки

Вступ

Книги видавництва "ACADEMIA", випущені на початку ХХ століття, високо цінуються бібліофілами і користуються авторитетом у фахівців книжкової справи. Історія створення, існування та ліквідації видавництва, що спеціалізувалося на випуску наукових і художніх серій, тісно пов'язана з явищами в житті радянського суспільства того періоду.

Редколегія видавництва "ACADEMIA" і його керівництво складалися з фахівців в області історії, літератури, мистецтва, що забезпечило високий рівень підготовки видань. З цієї причини продукція видавництва швидко стала відома не тільки в СРСР, а й за кордоном. Ліквідація ж "ACADEMIA", яка припала на знаковий для сталінських репресій 1937 року, завдала непоправної шкоди видавничої справи країни.

Роль видавництва "ACADEMIA" у формуванні зразків книжкових серій і проектів важко переоцінити, тому необхідна систематизація знань про його діяльності.

Актуальність дослідження полягає в тому, що на сьогоднішній день наявність у видавничій практиці книжкових серій є однією з головних складових всієї роботи видавництва; для успішного створення нових художніх і наукових серій і проектів сучасними видавництвами доцільне використання колосального досвіду видавництв минулого. Історія видавництва "ACADEMIA" дає вражаючий приклад роботи над підготовкою та випуском подібних проектів.

Новизна роботи полягає в детальному аналізі конкретних наукових і художніх серій і проектів видавництва "ACADEMIA" в їх генетичної взаємозв'язку з історією видавництва і держави; застосуванні графічних методів аналізу даних по відношенню до даного питання.

Об'єкт дослідження - художні та наукові проекти видавництва "ACADEMIA".

Предметом проведеного нами дослідження є специфіка серійних видань видавництва "ACADEMIA".

Мета роботи - комплексний аналіз художніх і наукових проектів "ACADEMIA" в контексті історії видавництва.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань:

1. Розглянути передумови створення та історію розвитку видавництва "ACADEMIA";

2. Охарактеризувати роботу провідних співробітників видавництва "ACADEMIA" і їх проекти;

3. Розкрити специфіку книговидавничої діяльності видавництва "ACADEMIA" на прикладах окремих наукових і художніх серій і проектів;

4. Сформулювати особливості серійної політики видавництва в різні роки роботи.

Теоретична і методологічна база дослідження. При проведенні дослідження були використані методи історичного підходу, графічного аналізу даних, індукції і порівняння.

Дослідження в цій галузі представлені історико-книгознавчих роботами фахівців в області археографії, бібліографії, історії науки і культури 20-30-х рр. XX століття Катерини В'ячеславівни Кичатова і В'ячеслава Вікторовича Крилова, роботами бібліофіла Марка Володимировича Раца, літературознавця Владислава Олександровича Проніна та Ольги Леонідівни Тараканова, завідуючої кафедрою історії книги і антикварно-букіністичної торгівлі Московського державного університету друку імені Івана Федорова.

Кістяк бібліографічної інформації було отримано з каталогу видань "ACADEMIA" під редакцією Г.А. Алексєєвої і опису особистої бібліотеки Максима Горького в Москві під редакцією Н.В. Гельфанда.

Використано матеріали авторефератів дисертацій Ю.Н. Дев'ятова і Л.К. Манеліс.

Автор також задіяв архівні джерела і мемуарну літературу: листування Максима Горького з І.В. Сталіним, щоденники і спогади співробітників видавництва "ACADEMIA": Олександра Олександровича Кроленка, Анатолія Васильовича Луначарського, Володимира Олексійовича Милашевский, Корнія Івановича Чуковського.

Також були вивчені різні матеріали, пов'язані з темою дослідження, публікувалися на сторінках "Независимой газети", використана інформація букіністичних сайтів.

Практична значимість роботи полягає в тому, що дані, отримані в ході дослідження, можна буде використовувати в роботі над науковими та художніми серіями і видавничими проектами сучасності, що стимулює зростання якості підготовки видань.

Теоретична значимість роботи. Матеріали дослідження можуть послужити популяризації знань про книгу і підвищенню рівня обізнаності студентів напрямків "Книжкова справа" і "Видавнича справа та редагування".

Структура роботи має на увазі вступну, теоретичну, заключну частини, бібліографічний список, економічну і практичну частини, додатки.

Введення направлено на підготовку читача до сприйняття матеріалу. Тут позначаються аспекти розгляду теми. У цій частині зафіксована актуальність теми, об'єкт і предмет дослідження, специфіка розгляду означеної проблеми.

Теоретична частина покликана відобразити авторську концепцію в повному обсязі, цілком розкрити тему роботи. Ця частина служить формуванню знання про предмет або явище на основі аналізу і викладу автором матеріалу дослідження. Теоретична частина складається з двох розділів. У першому розділі описуються передумови створення і історія "ACADEMIA", розділена на два періоди, а також розповідається про діяльність провідних співробітників видавництва і їх проектах. У другому розділі специфіка книговидавничої діяльності "ACADEMIA" розглядається на прикладі окремих наукових і художніх серій і проектів з поясненням особливостей їх випуску. На основі викладеного формулюються загальні тенденції серійної політики характерні для конкретних періодів в діяльності видавництва "ACADEMIA".

Висновок грає роль кінцівки, необхідної з точки зору логіки і психології читацького сприйняття. Тут підводиться підсумок дослідження, формулюються основні висновки, намічаються можливі шляхи подальшого дослідження питання.

Додатки до дипломної роботи є ілюстративний матеріал, який демонструє зразки оформлення наукових і художніх видань видавництва "ACADEMIA".

В економічній частині автор дипломного проекту робить попередній розрахунок собівартості і визначає рентабельність видання "Лобіювання від" А "до" Я "" С.А. Сушинського.

У практичній частини дипломної роботи, представлена ​​видавнича робоча рецензія і два авторських аркуша відредагованого авторського текстового оригіналу видання "Лобіювання від" А "до" Я "".

Обсяг роботи - ______ сторінки.

видання видавництво серія собівартість


1. Історія створення і розвитку видавництва "ACADEMIA"

1.1 Передумови створення видавництва

Історія видавництва "ACADEMIA" починається з моменту, коли в вересні 1921 року Рада Філософського суспільства при Петроградському університеті звернувся в Державне видавництво РСФСР з метою отримати дозвіл на друкування своїх праць.

До прохання додавався список передбачуваних до друку робіт членів суспільства і прохання виділити на ці цілі папір. Паралельно Філософське суспільство готувало до видання повне зібрання творів Платона.

Державне видавництво Української РСР не опублікувало жодне з видань, тому члени Філософського суспільства вирішили вдатися до спроб самостійного випуску власних праць. До ініціативної групи увійшли: перекладач Адріан Антонович Франківський, директор Публічної бібліотеки Ернест Леопольдович Радлов, професор державного права Микола Васильович Болдирєв. Останні залучили до роботи випускника Петроградського університету, юриста Олександра Олександровича Кроленка, вже мав до того моменту деякий досвід в книжковій справі [13, с.17].

У 1919 р Кроленка зробив спробу створення видавництва "Акрополь", яке повинно було випускати розкішно оформлені художні альбоми та твори світової класики якісного поліграфічного виконання. Через брак можливостей поліграфічних підприємств постреволюційного періоду і відсутності читацького попиту на подібну продукцію не було видано жодної книги.

Знаком був А.А. Кроленка і з державною організацією керівництва книжковою справою: деякий час він керував книгопостачання червоноармійських частин Петроградського військового округу. У ці роки Кроленка вперше озвучив ідеї необхідності спеціальних заходів для поширення книг: реклами, лекційних зборів і формування картотек читачів [11, с.23-25].

Допомога в організаційних питаннях по створенню видавництва Філософському суспільству надав Академічний центр Наркомосу, у віданні якого перебували в ті роки установи науки.

Діяльність видавництва повинна була вестися за принципами госпрозрахунку і самоокупності, державна допомога у вигляді дотацій виключалася. Питання про створення необхідної матеріальної бази було вирішено за рахунок продажу раніше опублікованих праць Філософського суспільства і особистих книг його членів [14, с.447].

Наукове видавництво "ACADEMIA" було зареєстровано як товариство на паях 31 грудня 1921 р

Для впорядкування роботи було створено Правління видавництва. Головою Правління був обраний Е.Л. Радлов, а безпосередніми керівниками - Н.В. Болдирєв і А.А. Кроленка.

У перший редакційна рада увійшли також історик античності С.А. Жебєлєв, філолог-класик Ф.Ф. Зелінський, історик-медієвіст Л.В. Карсавін, історик, філософ і соціолог М.М. Карєєв, літературознавець В.М. Перетц, математик К.А. Поссе, філолог А.Ф. Франківський.

Багато членів редакційної ради, як і А.А. Кроленка, вже мали досвід видавничої діяльності. Тадей Францевич Зелініскій, наприклад, в 1913 р редагував і перекладав книги унікальної серії "Пам'ятки світової літератури" у видавництві Михайла Васильовича і Сергія Васильовича Сабашниковой. У серії було опубліковано близько 30 книг, що відрізнялися високим рівнем наукової підготовки.

Створення "ACADEMIA" стало можливим завдяки політиці НЕПу і, відповідно, прийняття ряду нормативно-правових актів загальнодержавного значення, які знімали ряд обмежень на видавничу діяльність.

Зокрема, Декрет Ради Народних Комісарів № 685 "Про приватних видавництвах" від 12 грудня 1921 р дозволяв приватним видавництвам "збувати з вільної ціною твори друку, видані на власні їхні кошти без субсидій з боку держави" [1, с.93]. Також видавництвам дозволялося мати власні друкарні, склади і магазини, друкувати книги за кордоном.

Історію видавництва "ACADEMIA" прийнято ділити на два періоди відповідно до територіальним розташуванням редакції: ленінградський (1922-1928 рр.) І московський (1929-1937 рр.).

1.2 Ленінградський період в діяльності видавництва

Першою книгою, випущеної видавництвом "ACADEMIA", стала "Релігія еллінізму" Ф.Ф. Зелінського, опублікована тиражем в 5 000 прим. в 1922 р Невелике видання, обсягом в 136 с., як і багато книги першого року роботи "ACADEMIA", вийшло в світ під редакцією Е.Л. Радлова. Уже в наступному році співпраця Е.Л. Радлова з видавництвом було припинено. Оформлювачем першої книги став художник Г.П. Любарський, який створив товарний знак видавництва на якому зображений стародавній грек, який читає пергаменному сувій.

У 1922 р починається публікація першої наукової серії "Сучасна культура". Невеликі за обсягом книги (2-3 друкованих аркуші) розповідали в популярній формі про нові тенденції науки, мистецтва і суспільного життя.

У серію, яка проіснувала три роки, увійшли такі книги, як "Теорія еволюції" радянського зоолога Льва Семеновича Берга; "Імпресіонізм і експресіонізм в сучасній Німеччині (1890-1920)" Оскара Вальцель, що зв'язував явища художньої літератури з розвитком філософської думки тих років; "Релігія, церква і реформація" Олександра Германовича Вульфіус, активно вивчав історію церкви та специфіку суспільної думки в Європі.

1922 року для видавництва "ACADEMIA" також був ознаменований виданням повного зібрання праць Платона, переклад яких здійснювався членами Філософського суспільства при Петроградському університеті ще з 1910-х рр., А також випуском журналу "Думка", в якому публікувалися праці видатних російських філософів З .А. Аскольда, А.А. Франківського, Н.В. Болдирєва та інших вчених.

Успішну роботу Філософського суспільства і поява перших видань ідеологічна машина сприйняла як активізацію ідеалістичного напрямку в філософії, яка б означала утвердження первинності духу по відношенню до матерії, що суперечило загальноприйнятої марксистської філософії [35, с.127].

Восени 1922 р з СРСР було вислано близько двохсот діячів науки і медицини. Ця подія, ініційоване В.І. Леніним, який запропонував замінити смертну кару для противників радянської влади висилкою за кордон, увійшло в історію під назвою "Філософський пароплав". Серед засланців був ректор Петроградського університету, член Редакційної ради "ACADEMIA" Л.П. Карсавін, проректор університету Петрограду А.А. Боголєпов, видавець, економіст, професор Петроградського університету А.С. Каган, про що писав у своєму щоденнику А.А. Кроленка [11, с.63].

Репресивна практика стала наслідком прийняття на ХII Всеросійської конференції РКП (б), що відбулася 4-7 серпня 1922 р резолюції "Про антирадянські партіях і течіях". Конференція направила партію і робітничий клас на активізацію боротьби з партіями і течіями, які розглядали НЕП як повернення до капіталізму.

Філософське суспільство при Петроградському університеті було ліквідовано в зв'язку з висилкою більшості членів в грудні 1922 рік, і "ACADEMIA" опинилася на межі закриття.

У січні 1923 р видавництво станом здоров'я залишив Н.В. Болдирєв, а через деякий час Е.Л. Радлов, що зайняв пост першого Голови Петроградського суспільства бібліофілів. У тому ж місяці А.А. Кроленка зареєстрував приватне видавництво.

Як писала Л.А. Різдвяна, сестра Олександра Олександровича Кроленка і помічник завідувача видавництвом "ACADEMIA", для Кроленка була характерна незадоволеність зробленим, тому він завжди був вимогливий до колективу, брав участь у всіх процесах підготовки книг, починаючи з прийняття рукопису. Особливо багато часу Кроленка приділяв зовнішнім, художнього оформлення книг, даючи докладні вказівки художникам [35, с.1518].

"ACADEMIA", створена як "експериментальна лабораторія видавничої роботи", ставила за мету випуск спеціалізованих наукових серій. Видання подібного роду продукції вже значилося в плані роботи Державного інституту історії мистецтв.

У квітні 1923 року між Правлінням ГИИИ і видавництвом було укладено угоду про вступ "ACADEMIA" до складу Інституту на госпрозрахункових засадах. "ACADEMIA" повинна була сприяти науковим, музейним і науково-художнім установам Наркомосу РРФСР і Державного інституту історії мистецтв, колишнього відомим науковим центром.

З 1922 р центральне місце у видавничій репертуарі "ACADEMIA" займають видання літературознавчої та мистецтвознавчої тематики.

Серію "Питання поетики" готували до виходу в світ співробітники словестного відділу мистецтв ГИИИ. Особливо варто відзначити праці В.М. Жирмунський з питань теорії та історії літератури, публікація яких мала велике значення.

Роботи гуртка молодих філологів, організованого Жирмунський, були опубліковані в серії "Російська проза" і "Російська поезії XIX століття".

Зростання інтересу до театрознавства та історичного вивчення театральних методів від витоків до сучасності: російських, європейських, східних, стало причиною створення серій "Русский театр" і "Європейський театр". У першому ж випуску "Російського театру" професором В.П. Адріанової-Перетц був описаний старовинний театр в Росії VII-XVIII століть.

Також була відкрита серія "Нове право", в яку увійшло кілька книг про трудове право і торговому законодавстві. Фронтисписі видань були прикрашені зображеннями, стилізованими під грошові знаки.

У 1923 р почався випуск дев'яти томів зібрання твори Анрі де Реньє. Книги оформив Н.П. Акімов, який почав в цей період співробітництво з "ACADEMIA". Підготовка видання завершилася через три роки, а його загальний тираж склав 100 000 прим.

Книги "ACADEMIA" продавалися в Петрограді і за його межами. Видавництво володіло двома фірмовими магазинами, які приносили вагомий прибуток, в основному за рахунок художньої і науково-популярної літератури [12, с.2627].

У 1924 р "ACADEMIA" остаточно перейшла у відання ГИИИ і стала назватися "Видавництво Державного інституту історії мистецтв" ACADEMIA "". Пост директора видавництва зберігся за Олександром Олександровичем Кроленка.

До кінця року закривається видавництво "Всесвітня література", засноване в 1918 р Максимом Горьким. Його колишні співробітники: М.Л. Лозинський, В.М. Жирмунський, А.К. Дживелегов, А.М. Ефрос стають авторами і редакторами "ACADEMIA". У планах видавництва з'являється випуск творів світової класики.

У тому ж році, як і в випадку з виданнями про театр, у відповідь на що з'явився попит і модні течії була сформована серія "радиобиблиотека". Перекладна література з історії та практиці радіотехніки, література, яка містить схеми для самостійного виготовлення приймачів і антен допомогла багатьом радіоаматорам стати професіоналами.

У 1924-1926 рр. було опубліковано кілька книг з історії та теорії шахів. У 1925 р мексиканський шахіст Карлос Репете Торре, увічнений пізніше І. Ільфа та Є. Петрова в "Дванадцяти стільцях", відвідав видавництво і подякував керівництву за випуск його праці "Як формується шахіст" [16, с.116].

В середині 20-х років XX століття "ACADEMIA" починає випускати книги з кіномистецтва, підготовлені співробітниками кінокомітету ГИИИ. В Наприкінці 1925 р видавництво запускає серію "Теорія та історія кіно". У серію увійшла книга Рудольфа Гармс "Філософія фільму". Так була сформована перша в країні бібліотека живий класики західного кінознавства.

Твори Анрі де Реньє, Жюля Ромена, науково-популярні серії, книги з економіки, шахів і театру принесли невеликий прибуток видавництву. Однак він лише покрив збитки від малорентабельних, але цінних в науковому плані видань, які "ACADEMIA" випускала як видавництво Державного інституту історії мистецтв. Доходу видавництво практично не приносило, однак це не зменшувало його значущості [14, С.448].

На одному з перших засідань Правління видавництва 1927 року була затверджена програма видання, в якій чільне місце знову посіло видання серій.

У 1927 р ленінградське відділення Головного управління у справах літератури і видавництв заборонило "ACADEMIA" випускати популярні книги про кіно і театральну літературу, тим самим значно скоротивши його прибуток.

Список співробітників видавництва поповнився іменами В.В. Виноградова, наукові інтереси якого спочатку були надзвичайно широкі, наприклад, свою першу роботу він присвятив самоспалення старообрядців; І.С. Зільберштейна, за своє життя повернув понад 20 тисяч історичних документів з історії російської культури з-за кордону і приватних зібрань в державні фонди і архіви СРСР; Ю.Н. Тинянова, літературознавця і літературного критика.

У 1927 р починають видаватися серії: "Скарби світової літератури", "Пам'ятники літературного побуту", "Театральні мемуари", "Майстри сучасної літератури", "Театральні художники" і "Поетика". Серія "Скарби світової літератури" продовжила традиції видавництва "Всесвітня література".

На "Виставці ленінградської обкладинки", що відбулася наприкінці 1927 р були представлені роботи художників-графіків В.П. Бєлкіна, А.А. Ушин, В.А. Фаворського.

Курс на згортання і заборона приватно-кооперативних видавництв, оголошений ще в 1925-1926 рр., Остаточно був реалізований в 1928 р

Згідно підручника Г.В. Жиркова "Історія цензури", в 1921 р в РРФСР існувало 124 приватних видавництва, в 1922 р це число виросло в три рази і склало 375 приватних видавничих організацій, а на 1928 р, в період згортання НЕПу, їх залишилося всього 76. для розвитку радянського книжкової справи була потрібна матеріально-технічна база і досвід роботи, створені приватними і кооперативними видавництвами [7, с.288-289].

Була призначена ревізійна комісія і по обстеженню діяльності "ACADEMIA" .А. А. Кроленка пред'явили звинувачення в порушеннях умов праці та її оплати, відбулася перевірка реальної приналежності видавництва ГИИИ. Преса звинуватила "ACADEMIA" в елітарність продукції. В кінці 1928 р Кроленка спочатку відсторонили від посади завідувача видавництвом, а потім звільнили. На цьому ленінградський період існування "ACADEMIA" завершився [11, с.354].

1.3 Московський період в діяльності видавництва

Статут акціонерного товариства "ACADEMIA", який здійснював видавничу діяльність в галузі мистецтвознавства та іноземній художньої літератури, був затверджений 31 травня 1929 г. [42, с. 198].

Засновниками стали: Народний комісаріат освіти, який контролює практично всі культурно-гуманітарні сфери, Головне управління у справах художньої літератури і мистецтва та Державне акціонерне товариство "Земля і фабрика", що випускало твори радянських письменників, класиків зарубіжної літератури, а також періодичних видань.

Очолив перенесене в 1929 р в Москву видавництво "ACADEMIA" ставленик ЦК ВКП (б) Петро Іванович Чагін, редактор "Червоної газети" і грузинської газети "Зоря Сходу", що видавалася російською мовою.

Тимчасово виконуючим обов'язки завідувача видавництвом став колишній політкаторжанин Ілля Іонович Іонов. У 1931 р він зайняв місце Чагіна і очолив "ACADEMIA".

На момент призначення на посаду Іонов займав пост завідувача видавництвом "Земля і Фабрика". До заслання за революційну діяльність, І.І. Іонів був зайнятий в робочому видавництві "Прибій", яке було першим легальним кооперативним видавництвом більшовиків, видавав ряд масових книг і брошур з питань робочого, професійного, страхового та кооперативного руху.

У 1918 р Іонов очолив Правління видавництва Петроградської Ради. Головним завданням видавництва, що випускав роботи Леніна, Маркса, Енгельса, роботи по політекономії, атеїзму і жіночого питання, було політичне просвітництво.

У 1924 р за участю Іонова, який був одним із зачинателів політичної цензури в СРСР, було закрито горьковское видавництво "Всесвітня література".

І.І. Іонів займався партійним керівництвом видавництвом "ACADEMIA", його призначення відбулося незабаром після прийняття рішення політбюро ЦК ВКП (б) про посилення контролю над печаткою. У 1929-1931 рр. видавництво працювало за прийнятою раніше програмі, проте Максим Горький, який увійшов до редакційної ради "ACADEMIA" і все більше брав участь в житті видавництва, намагався вносити свої корективи.

Велику увагу було приділено серії "Скарби світової літератури", яка продовжила традиції видавництва "Всесвітня література". Крім того, Горький активно підтримував ідею створення серії про історію російських міст, яка видавалися б за алфавітом.

Максим Горький постійно конфліктував з Іоновим і навіть писав І.В. Сталіну про те, що Іонов некомпетентний і здатний зруйнувати видавництво, тому його варто замінити іншою людиною, можливо, Львом Борисовичем Каменевим [29].

У 1930-1932 рр. головним редактором "ACADEMIA" був Анатолій Васильович Луначарський, один з основоположників пролетарської літератури

Луначарський ініціював створення двох серій книг: "Пам'ятники мистецтва і художнього побуту" і "Пам'ятники літературного і громадського побуту".

Першим виданням серії "Пам'ятки мистецтва та художнього побуту" стала книга про російською живописця і майстра жанрових сцен з селянського життя А.Г. Венеціанова "Венеціанов в листах художника і спогадах сучасників" (1931 р).

У другій серії вийшла "Життя і пригоди Андрія Болотова, описані самим їм для своїх нащадків" (1931 р). "Записки" розповідали історію російського побуту і давали уявлення про стан сільського господарства, літератури, науки і книжкової торгівлі.

Луначарський-редактор читав і підписував до друку чимало книг, що випускалися видавництвом в ці роки. Про це свідчать випадково збереглися в архіві видавництва олівцеві записки Луначарського на полях рукописів і коректурних відбитків. Луначарський робив деякі зауваження до перекладів, оцінював доцільність видань творів, їх естетичні якості, коментував відгуки рецензентів.

Наприклад, Об "Антології французької поезії", складеної Бенедиктом Лівшицем, Анатолій Васильович писав: "Переглянув. Зробив деякі зауваження по переказах. Ніякого передмови дати не можу. Вибір поетів і творів варто було б в короткій передмові пояснити самому тов.Б. Лівшиць. Книга буде в загальному інтересная.9 серпня 1931 " [19, с.568].

У травні 1932 р Луначарський був затверджений членом редакційної ради "ACADEMIA" і відповідальним редактором серій "Мистецтвознавство" і "Майстра стилю". Також він брав участь в підготовці кількох випусків збірника "Ланки", в якому публікувалися матеріали і документи з історії літератури, мистецтва і громадської думки XIX ст.

На травень 1932 р припала нова реорганізація видавництва. Директором став Лев Борисович Каменєв, а головою редакційної ради - Максим Горький. До складу редакційної ради також увійшли Д.К. Богомильский, член правління видавництва "Коло", який займався випуском літературно-художньої російської та перекладної літератури, літературознавець і театрознавець А.К. Дживелегов, історик театру А.М. Ефрос, філософ І.К. Луппол, партійний діяч В.І. Невський, А.Н. Тихонов.

Художнім редактором був призначений М.П. Сокільників, в 1934 р саме під його керівництвом вийшло в світ "Слово о полку Ігоревім" з ілюстраціями Палеського художника Ігоря Голікова.

Після реорганізації були затверджені завдання видавництва: випуск видань високого поліграфічного виконання; експорт продукції за кордон; створення бібліотеки видатних творів світової та російської літератури; літератури з мистецтвознавства і літературознавства.

У тому ж році ліквідовані почалися видаватися в 1930-1931 рр. серії "Класики світової літератури", "Пам'ятники театрального і громадського побуту", "Пам'ятники літературного і громадського побуту", "Пам'ятники художнього і суспільного побуту". Замість серії "Російські письменники. ХIХ століття" за ініціативою Л.Б. Каменєва була відкрита серія "Російська література", в якій передбачалося видавати художню літературу XII-XX ст.

З'являються серії "Антична література", "Література Сходу", "Література Середньовіччя", "Італійська література", "Французька література", "Іспанська і португальська література", "Англійська література", "Російські мемуари, щоденники, листи і матеріали", "Попередники і класики атеїзму", "Російські мемуари, щоденники, листи і матеріали" "Фольклор". Всього було сформовано близько 30 серій.

Л.Б. Каменєв швидко вник в видавничу специфіку. Він вважав важливими доступність канонічних текстів світової художньої класики і мемуарної літератури радянському читачеві, якісне поліграфічне оформлення і редакторську підготовку видань. На відміну від Горького, який віддавав перевагу науково-популярний тип видань, Каменєв виступав за академічний тип книги [15, с.181184].

У жовтні 1932 р Каменєв був отруєний на заслання, проте, перебуваючи в Мінусинську, він продовжує співпрацю з видавництвом в ролі автора текстів, передмов і вступних статей.

До повернення Каменєва в квітні 1933 року, Я.Е. Есберг, радянський літературознавець і критик, виконував обов'язки директора "ACADEMIA".

Повернувшись до Москви, Каменев досить швидко розробив серію "До 100-річчя від дня загибелі О. С. Пушкіна", створену з метою випуску повного зібрання творів поета. Для реалізації цього проекту були залучені відомі пушкіністи того часу, наприклад, С.М. Бонди, Ю.Г. Оксман. Тома дев'ятитомник в оформленні гравера Н.І. Піскарьова вийшли в 1935-1938 рр.

У травні 1934 г.Л.Б. Каменєв був призначений на пост директора Інституту російської літератури (Пушкінський будинок) АН СРСР. Спільна робота інституту і "ACADEMIA" справила благотворний вплив на пушкінознавство. Видано листи, зібрання творів, раніше неопубліковані тексти і збірники Пушкіна.

У 1934 р видавництво вперше російською мовою випустило ряд творів італійських авторів: пасторальну поему "Фьезоланскіе німфи"; комплект латинських мініатюр XV століття "Фацетії" Поджо Браччоліні, що входили раніше до списку книг, заборонених Ватиканом; збірка новел антиклерикального характеру "Новелліно" Томаззо Мазуччо.

У серії "Антична літератур" вийшли "Іліада" і "Одіссея" Гомера в двох різних варіантах оформлення: з використанням гравюр і графіки.

У розпал репресій проти діячів культури, коли розглядалося "Справа славістів" кримінальну справу за звинуваченням у контрреволюційній діяльності великого числа представників інтелігенції, був підготовлений збірник "Іспанські і португальські поети, жертви інквізиції" футуриста Валентина Парнаха [8]. У книгу-попередження про більшовицької інквізиції були включені протоколи, обвинувальні акти, вироки і опису їх приведення у виконання.

У 1933-1934 рр. були створені серії "Літературні допомоги" і "Літературознавство", об'єднані пізніше в одну. Серія "Пам'ятники мистецтва і художнього побуту" перетворена в серію мистецтвознавство. У ці ж роки видавництво випустило багато книг з історії мистецтва, продовжуючи традиції 1920-х рр., І почало підготовку видань альбомного типу.

У грудні 1934 року, після вбивства Кірова, Л.Б. Каменєв був заарештований, а 25 серпня 1936 р розстріляний. Як доказ по "Справі троцькістсько-зінов'євського терористичного центру" прокурор використовував передмову Каменєва до твору Ніколло Макіавеллі "Государ", виданого з ініціативи підсудного в 1934 [15, с.185]. У червні 1936 р вмирає Горький, який міг би захистити видавництво.

Після кадрової чистки "ACADEMIA" в 1935 р, видавництво очолив завідувач Державним видавництвом художньої літератури М.М. Накоряков, а потім Я.Д. Янсон, завідувач видавничим відділом Комуністичного інтернаціоналу. Головним редактором було призначено Є.Г. Полонська, єдина жінка в складі літературної групи "Серапіонові брати".

На "ACADEMIA" обрушилася хвиля гонінь: видання знімалися з виробництва, фрагменти тексту вимазувалися, преса рясніла негативними відгуками.

Нове керівництво не внесло змін у видавничу політику і продовжило видавати те, що планували до випуску Каменєв і Горький. Так були опубліковані багатотомні зібрання творів літераторів: М.Ю. Лермонтова, У. Шекспіра, Г. Гейне, Ф. Шиллера, Д. Дідро.

Якість науково-довідкового апарату знизилося. Янсон значно скоротив його, а в якості авторів передмов і коментарів став запрошувати відомих марксистів.

У травні 1927 року на Міжнародній виставці в Парижі був представлений каталог "ACADEMIA", до якого увійшли видання, випущені в 1930-і рр. Видавництво було представлено книгами російських і зарубіжних письменників, виданнями з літературознавства, дитячою літературою. "ACADEMIA" мала надзвичайний успіх, проте він не реабілітував видавництво в очах радянської влади.

4 грудня 1937 року газета "Известия" повідомила про ліквідацію видавництва. "ACADEMIA" була включена до складу Державного видавництва художньої літератури на правах відділу. Протягом двох наступних років все ще публікувалися видання з позначкою "Книга підготовлена ​​видавництвом" ACADEMIA "" [13, с.139140].


1.4 Провідні співробітники видавництва і їх проекти

Співробітниками видавництва "ACADEMIA" часто ставали люди, котрі володіли бездоганними професійними навичками, люди, чиї імена мають величезне значення для вітчизняної науки, культури і мистецтва. Тому, досліджуючи художні та наукові проекти "ACADEMIA", не можна не зупинитися більш докладно хоча б на деяких з цих особистостей.

Примітно творчість Миколи Павловича Акімова (1901-1968 рр.), Радянського театрального режисера, сценариста і художника.

У 1923 р Н.П. Акімов поряд з роботою в якості оформлювача вистав, почав кар'єру книжкового ілюстратора. У тому ж році оформляється його співпраця з ленінградським видавництвом "ACADEMIA".

Робота з ілюстрування видань "ACADEMIA" тривала в 1923-1930 рр. У числі робіт Акімова-оформлювача були видання, що увійшли в серії ( "Нове право", "Теорія та історія кіно", "радиобиблиотека", "Артисти екрану"), і видання поза серії, наприклад, твори революційного поета-сатирика, автора " Червоної газети "В.В. Князєва, а також німецького поета-гумориста Вільгельма Буша.

Більшість видань А.П. Акімов оформляє в 1923-1926 рр., Поступово все більше занурюючись в область театрального мистецтва.

У 1927 р у видавництві "ACADEMIA" виходить книга "Н.П. Акімов", присвячена творчості художника [24]. Автори статей: історик мистецтва Б.П. Брюллов, радянський театральний режисер Н.В. Петров, в майбутньому художній керівник кіностудії "Ленфільм" А.І. Піотровський.

Брюль писав про Акимова, як про художника-графіку: "Лінія його механічно точно вивірена і проведена міцної і впевненою рукою. Здається, що до неї відмінно припав грабштихель гравера або голка офортиста. Цей графізм відчуваєш, як в його безпосередньо графічних роботах - в обкладинках для творів Анрі де Реньє і Жюля Ромена вийшли у видавництві. "ACADEMIA" і численних інших, так і малюнках його костюмів "[3, с.37].

Роботи Акімова-оформлювача нерідко викликали великий суспільний резонанс, як, наприклад, в 1924 р після прем'єри на сцені Великого драматичного театру постановки "Невинний ліс" за мотивами твору експресіоніста і антифашиста Ернста Толлера "Звільнений Вотан" з божевільним перукарем, що виглядає як сатира на Гітлера.

Незабаром була опублікована критична стаття С.С. Мокульський, в майбутньому колеги Акімова по видавництву "ACADEMIA", яка звинувачувала художника в тому, що вистава не був перетворений в бічующую сатиру на капіталістичний світ, а експресіонізм чужий і не потрібен радянському глядачеві [23, с.78].

Незвичайність оформлення вистави полягала в тому, що Акімов розташував на сцені павільйон, а меблі, реквізит і костюми виконав в підкреслено гротескному плані, що суперечило модним тенденціям тих років.

З 1935 р Н.П. Акімов очолюючи Ленінградський театр комедії - драматичний театр, який досяг найбільшого розквіту при його керівництві.

Переклади Михайла Лозинського, якій спочатку 1920-х співпрацював з Акімовим в процесі оформлення зібрань творів Анрі де Реньє, Жюля Ромена, Андре Жида, відкрили для театру п'єси зарубіжних класиків: Лопе де Вега, Шекспіра, Шерідана.

Н.П. Акімов багато разів звинувачувався в формалізмі і космополітизмі, нападки його на творчість пов'язані з гострим почуттям сучасності, різноманітністю прийомів, пошуками нових виражальних засобів, таких, наприклад, як кінофікація.

За роки співпраці з "ACADEMIA" Акімов оформив і безліч видань, їх список наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Видання "ACADEMIA", оформлені Н.П. Акімовим

серія

рік

Автор, назва

артисти екрану

+1927

Бронніков М.Д. Етюди про творчість Мері Пікфорд

+1927

Мещанінов Ю. Американські кіноактори

нове право

тисяча дев'ятсот двадцять три

Варшавський KM Трудовий договір по Кодексу законів про працю 1922 р

тисяча дев'ятсот двадцять три

Люблінський П.І. Законодавча охорона праці дітей і підлітків

тисяча дев'ятсот двадцять чотири

Твердохлебов В.Н. Державний кредит: теорія і техніка

радиобиблиотека

тисяча дев'ятсот двадцять чотири

Кемпферт В. Перша книга радіоаматора

1925

Гюнтер Г., Кренк. Радіоприйом коротких хвиль

1925

Дерстроф Г. Що кожен повинен знати про радіо

1925

Кемпферт В. Перша книга радіоаматора

1925

Кендл Дж.П. Котушки радіоприймачів і як

виготовити їх самому

1925

Кругляков А.М. Радіомережа. антена

1925

Шнрея В. Джерела струму для лампових приймачів

1925

Емарденке П. Практика радиоприема

1925

Емарденке П. Пристрій радиоприема

1929

Листів В. Н.700 питань і відповідей

1930

Листів В. Н.700 питань і відповідей

Теорія та історія кіно

тисяча дев'ятсот двадцять чотири

Гад У. Кіно

Теорія та історія кіно

1926

Бастер Кітон і його картина "Наше гостинність":

проспект фільму

1926

Бронніков М.Д. Мері Пікфорд

1926

Бронніков М.Д. Мері Пікфорд

1926

Державін К.Н. Джеккі Кутан і діти в кіно

1926

Державін К.Н. Конрад Фейдт

1926

Єфімов HH Німецькі кіноактори

1926

Мазінг Б.В. Актор німецького кіно

1926

Муссінак Л. Народження кіно

1926

Тальбот Ф. кінопостановці

1926

Тальбот Ф. кінотрюк

1926

Тальбот Ф. Кінофільми

Художні багатотомні видання

тисяча дев'ятсот двадцять три

Реньє А. Зібрання творів: 19 т.

тисяча дев'ятсот двадцять чотири

Реньє А. Зібрання творів

1925

Реньє А. Зібрання творів

1925

Ромен Ж. Зібрання творів: 9 т.

1926

Жид А. Зібрання творів: 5 т.

1926

Реньє А. Зібрання творів: 19 т.

+1927

Реньє А. Зібрання творів: 19 т.

Видання поза серії

тисяча дев'ятсот двадцять три

Буш В. Пліш і Плума (Дві собачки)

тисяча дев'ятсот двадцять три

Буш В. Макс і Моріц (Два шибеника)

тисяча дев'ятсот двадцять три

Князєв BB Розумний удав

тисяча дев'ятсот двадцять три

Князєв В.В. Весела книжка. Лев-боягуз

тисяча дев'ятсот двадцять три

Князєв В.В. Про те, як колись ковбой за пса покараний був долею

тисяча дев'ятсот двадцять три

Князєв В. В Сказ про те, як крокодила Мушка в пушку посадила

тисяча дев'ятсот двадцять три

Радциг AA Новітні течії у розвитку теплових двигунів

тисяча дев'ятсот двадцять чотири

Бодрі-де-Соньє Л. Хочу знати, як утворюється струм в якорі дінамоелектріческіх машин

тисяча дев'ятсот двадцять чотири

Крижицький Г.К. Христос і Арлекін

1925

Шнрея В. Джерела струму для лампових приймачів

1925

Емарденке П. Пристрій радиоприема

1925

Емарденке П. Практика радиоприема

1926

Браудо Е.М. "Весілля Фігаро": досвід розбору тексту і музики

+1927

Листів В. Н.600 питань і відповідей.

Більше значення має співпраця "ACADEMIA" з Віктором Максимовичем Жирмунський (1891-1971 рр.), Видатним радянським філологом-мовознавцем, фольклористом, літературознавцем, засновником радянської школи германістики.

Жирмунський-вчений досліджував історичні зміни граматичного ладу. Значним є внесок Жирмунський в вивчення німецьких діалектів на території Росії, так званих "мовних островів", повністю оточених ареалом іншої мови.

Істотними є і дослідження фольклора.В.М. Жирмунський зібрав, наприклад, народні пісні німців-колоністів, цей матеріал послужив джерелом для аналізу усної пісенної традиції і книжкового німецького епосу [32, с.47].

Співпраця з "ACADEMIA" Жирмунский почав в 1922 р, Будучи в той час професором Ленінградського університету.

Саме на початок 20-х рр. ХХ століття (1922-1924 рр.) Припав основний період роботи В.М. Жирмунський з "ACADEMIA".

У 1922 р "ACADEMIA" випустила в серії "Сучасна культура" дві брошури історика і теоретика німецької літератури Оскара Вальцель: "Імпресіонізм і експресіонізм в Німеччині" і "Проблема форми в поезії". Їх видання було запропоновано Жирмунський.

Варто відзначити, що саме Вальцель належить думка про те, що імпресіонізм і експресіонізм співвідносяться як мистецтво відображення і мистецтво вираження. Однак протилежність цих явищ не виключає і їх суміжності: "окремі етапи згасаючого імпресіонізму здаються іноді предвосхищающими завдання експресіонізму [4, с.36]. Переклад брошур з німецького проводився під редакцією В.М. Жирмунський.

Специфіка участі Жирмунський в житті видавництва полягала в тому, що він виступав не тільки в ролі редактора, але і був ініціатором і автором видавничих проектів.

У 1923 р Жирмунский, займаючи посаду голови відділу словесних мистецтв, був організатором випуску серії "Питання поетики", в якому виходили праці співробітників відділу.

Серія розповідала про історію російської поетики, її теорії. У цій серії публікувалися і праці самого Жирмунський, наприклад, монографія "Рима, її історія та теорія" і збірник "Введення в метрику. Теорія вірша", що включав в себе три роботи: "Введення в метрику", "Рима, її історія та теорія "," Композиція ліричних віршів ".

У серії "Мистецтво сучасної Європи" в 1925 р під редакцією В.М. Жирмунський була випущена книга "Літографія" німецького історика мистецтва Макса Фридлендера, колишнього представником знаточества і встановлював справжність творів мистецтва.

У 1924 році вийшов друком працю Жирмунський "Байрон і Пушкін: з історії романтичної поеми", покладений в основу його докторської роботи. За деякими даними, вчений надав видавництву гроші на випуск книги [38, с.124].

Жирмунський-редактор виявляв інтерес до видання перекладів художньої літератури і активно брав участь в обговоренні прийомів поліпшення техніки перекладів.

В.М. Жирмунський висував молодих авторів, які стали згодом знаковими фігурами в науці, наприклад, В.В. Виноградова, в майбутньому видатного філолога-енциклопедиста, і Г.А. Гуковского, найбільшого фахівця з російської літератури XVIII століття. Як наставник Жирмунский направив С.Я. Маршака в область перекладацької діяльності, а в 1923 р рекомендував "ACADEMIA" видати збірник англійських народних балад в перекладі Маршака і навіть брав живу участь в переговорах про здійснення видання [42, с. 201203].

У таблиці 2 наведено список видань "ACADEMIA", в підготовці яких в різні роки брав участь В.М. Жирмунський.

Таблиця 2 Видання "ACADEMIA", підготовлені В.М. Жирмунський

серія

рік

Автор, назва

Роль у виданні

питання поетики

тисяча дев'ятсот двадцять три

Жирмунський В.М. Рима, її історія

і теорія

Авт., Ред.

тисяча дев'ятсот двадцять три

Слонімський А.Л. Техніка комічного у Гоголя

Ред.

1925

Жирмунський В.М. Введення в метрику. теорія вірша

Авт.

Мистецтво сучасної Європи

тисяча дев'ятсот двадцять чотири

Бузескул В. П. Відкриття XX і початку XX століття в області історії

Ред.

тисяча дев'ятсот двадцять чотири

Брилін П. Авіаційні мотори

тисяча дев'ятсот двадцять чотири

Жирмунський В.М. Байрон і Пушкін:

з історії Рома. поеми

Авт., Ред.

тисяча дев'ятсот двадцять чотири

Завдання і методи вивчення мистецтв:

зб. ст. Б Л. Богаєвського, І. Глібова,

А.А. Гвоздьова, В.М. Жирмунський

1925

Фрідлендер М. Літографія

Ред.

1928

Проблеми літературної форми:

зб. сТ.о. Вальцель, В. Дібеліуса,

К. Фосслера, Л. ШПІТЦЕР

Ред., Пров.,

авт. предисл.

1928

Шюккінг Л. Соціологія літературного смаку

Ред., Авт. вступить. ст.

сучасна культура

одна тисяча дев'ятсот двадцять два

Берг Л.С. теорія еволюції

Ред.

одна тисяча дев'ятсот двадцять два

Вальцель О. Імпресіонізм і експресіонізм в сучасній Німеччині

одна тисяча дев'ятсот двадцять два

Вальцель О. Проблема форми в поезії

тисяча дев'ятсот двадцять три

Вальцель О. Проблема форми в поезії

тисяча дев'ятсот двадцять три

Фрідман AA Світ, як простір і час

Відомо, що радянський поет і перекладач з англійської, французької, вірменського, фарсі, німецької, італійської, іспанської мов Михайло Леонідович Лозинський (1886-1955 рр.) Також співпрацював з "ACADEMIA".

М.Л. Лозинський був одним з творців і класиків радянської школи поетичного перекладу, в 30-і роки ХХ століття реалізували принцип відповідностей мов і текстів оригіналу і перекладу. Поступово відбулося формування основ сучасної теорії. Базове поняття - переводимость і, як наслідок, точність [27, с.87].

Лозинський дружив з акмеїстами О.Е. Мандельштамом, А.А. Ахматової і Н.С. Гумільовим. В основі акмеизма лежало перевагу опису реальної, земного життя, яка сприймалася внесоциально. Тут описувалися дрібниці життя, предметний світ. У 1912 р Лозинський організував видавництво "Гіпербореї", де друкувалися акмеисти.

Завдяки перекладам Лозинського радянському читачеві стали відомі "Гамлет" і "Дванадцята ніч" Шекспіра, "Кармен" Меріме, "Тартюф" Мольєра, "Школа лихослів'я" Шерідана, "Собака на сіні" Лопе де Вега.

За 35 років М.Л. Лозинський перевів 80 000 віршованих рядків і 500 друкованих аркушів прози.

Перекладацька діяльність Лозинського почалася в 1918 р з співпраці з видавництвом "Всесвітня Література", яке ставило завдання зразкового перекладу творів класичної літератури.

Переклад сатирично-пародійної поеми "Орлеанська діва" Вольтера, де події життя Жанни д'Арк представлені в зниженою-комічному ключі, що вийшов друком в 1924 р під загальною редакцією Лозинського, є одним із прикладів успішності цього тандему.

За наявними даними, в 1925 р М.Л. Лозинський почав роботу у видавництві "ACADEMIA", поперемінно виступаючи в ролі редактора або перекладача, а часом і поєднуючи ці посади.

Займаючись перекладацькою діяльністю, Лозинський русифікував для видавництва книги з французької, німецької, іспанської, португальської та перської мов.

У серії "Французька література", наприклад, була видана в 1936 р "Кармен" Проспера Меріме, одного з перших у Франції майстрів новели, з паралельним французьким текстом, що давало можливість переконатися в блискучих достоїнства перекладу Лозинського.

Безумовний інтерес представляє собою автобіографія Бенвенуто Челліні, видатного італійського скульптора, ювеліра, живописця, війна і музиканта епохи Ренесансу, що витримала не одне перевидання. Життя Бенвенуто Челліні описана простою мовою, його пригоди і почуття передані з відвертістю, що не характерною для автобіографій, написаних раніше. Перекладаючи автобіографію Челліні, Лозинський велику увагу приділив збереженню синтаксису.

У 30-і рр. XX століття склалася тенденція до нових перекладів іноземної літератури, що замінила виправлення дореволюційних перекладів. Однак переробка дореволюційного перекладу роману Олександра Дюма "Граф Монте-Крісто" М.Л. Лозінським виявилася настільки вдалою, що її зберегли без змін [25, с.37].

1934 ознаменований перекладом і виходом у світ видання видатного поета Ірану Фірдоусі "Книга царів Шах-Наме. Вибрані місця". Національний епос іранських народів дає уявлення про історію Ірану від давніх часів до проникнення ісламу в VII столітті. Ця книга про царів, написана цілком на перською мовою, зіграла ключову роль у відродженні перської мови, який потрапив під арабське вплив.

Вперше в Росії одну з частин епосу з німецької мови переклав в XIX столітті В.А. Жуковський, в XX столітті С. Соколов. Значну частину епопеї на російську мову перевели в радянські часи М.Л. Лозинський, С.І. Ліпкин.

Перекладацька техніка Лозинського відрізнялася різноманітністю: передаючи просторіччя, він активно використовував вираження русифікувати текст, пропагував принцип еквілініарності - дотримання в перекладі порядку строф і кількості рядків відповідно їх порядку і кількості в оригіналі.

Перекладаючи автобіографію Бенвенуто Челліні, залишивши осторонь лексику, Лозинський звернувся до збереження синтаксису [25, с.38].

М.Л. Лозинський неодноразово піддавався арештам. В у червні 1932 р, після чергового ув'язнення перекладача під варту, його дружина Тетяна Борисівна Лозинська, звернулася до Є.П. Пєшкова, першої дружини Максима Горького, яка очолювала в той період організацію "Допомога політичним в'язням". Ця організація наводила довідки про те, де утримуються заарештовані за політичними звинуваченнями, клопотала перед владою про їх звільнення і здійснювала їм матеріальну допомогу.

Тетяна Борисівна Лозинська в своєму листі до Катерини Павлівні Пєшкова вказала привід для арешту. Їм, за словами дружини Лозинського, послужили жартівливі вірші учасників семінарії по техніці віршованого перекладу, головною роботою якої був колективний переклад сонетів французького поета Жозе Марія де Ередіа, одного з членів літературного об'єднання "Парнас", який протиставив свою творчість поезії і поетики романтизму. Договір на переклад сонетів був укладений з "ACADEMIA" в 1931 р [26, с.9598].

Після звільнення М.Л. Лозинський продовжив свою перекладацьку діяльність. У 1946 р за зразковий переклад "Божественної Комедії" Данте Аліг'єрі Лозінський отримав Сталінську премію 1-го ступеня.

Список видань "ACADEMIA", в підготовці яких брав участь М.Л. Лозинський наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 Видання "ACADEMIA", підготовлені М.Л. Лозінським

серія

рік

Автор, назва

Роль у виданні

Іспанська і португальська література

тисяча дев'ятсот тридцять-чотири

Сервантес М. Повчальні новели

Пер.

Література Сходу. Персія

тисяча дев'ятсот тридцять-чотири

Фірдоусі. Книга царів Шах-Наме. Вибрані місця

Німецька література

1936

Гете Фауст

Пам'ятники художнього і суспільного побуту

тисячі дев'ятсот тридцять одна

Челліні Б. Життя Бенвенуто, сина маестро Джованні Челліні, флорентійця, написана ним самим у Флоренції

Пер.,

авт. предисл.

тисяча дев'ятсот тридцять два

Челліні Б. Життя Бенвенуто, сина маестро Джованні Челліні, флорентійця, написана ним самим у Флоренції