Команда
Контакти
Про нас

    Головна сторінка


Станова боротьба в Польщі





Скачати 8.68 Kb.
Дата конвертації 30.06.2019
Розмір 8.68 Kb.
Тип реферат

Міністерство освіти и науки України

Коломийський інститут

Прикарпатського університету імені Василя Стефаника

реферат

Стає боротьба В ПОЛЬЩІ

студента І-го курсу

історічного факультету

Петріва Андрія

Коломия 2000р.

Перша третина ХІ ст. булу ознаменована в Польщі різкім обострения станової БОРОТЬБИ. Закріпачення и закріпачуване селянство чинило запеклася Опір стану феодалів, что переросло в 1037р. в Масове антифеодального повстання-Виступ БУВ підтріманій рабами. На масштаби руху и его длительность серйозно вплінув тієї факт, что в 20х-30х рр. ХІ століття. Старопольські держава переживала глибокий внутрішньополітічній криза, что почався ще за Болеслава Хоробрів и досягнув найбільшої напруги за его наступніків - Мешко ІІ и Болеслава забуть.

После смерти Болеслава Хоробрів німецькі феодала начали готувати новий наступ на Польщу. Приводом до погіршення польсько-німецькіх отношений послугував Коронація Мешко ІІ королівською короною.

Оцінюючі особистість Мешко ІІ, Галя Анонім пише: "Був Мешко енергійнім воїном и здійснів много нецарськіх подвигів, розповісті про котрі потребувалось бі Надто много годині. Всім сусідам ВІН БУВ, однак, ненавісній Із-за тієї ненавісті, Котре смороду відчувалі до его батька. Альо НЕ відрізнявся ВІН так багатством, ані звичаєм, ані БЛІСКОМ життя, як его батько.

Мешко ІІ отказался от Словакії и вступивши в союз Із Угорщиною. Одночасно ВІН застосувались енергійні засоби для укріплення внутрішнього стану Польської держави. Для цієї цілі Мешко намагався, частково, Вікорістаті католицьку церкву, щедро обдаровуючи ее новімі прівілеямі. на зміну ліквідованого за Болеслава І Колобжегського єпіскопства Було встановлено єпіскопство у Крігівіці. Поморській князь Дмитро, что отказался прізнатся владу Мішка ІІ, має заплатити Йому Даніна БУВ вигнання Із країни и втік у імперію.

После смерти Мешко ІІ в 1034р. польський престол перейшов до его старшого сина Болеслава забуть. Короткий период его правления ознаменування жорстокости конфліктом з тією частина польської феодальної знаті, котра тяжіла сильною князівською властью и булу представніцею тенденцій феодальної роздробленості. У Великій и Малій Польщі вона корістувалась очевидно, підтрімкою католицької ієрархії. У Помор'ї Місцева знати вдаватися до гаслу реставрації язичництва.

Гасло цею винен БУВ Забезпечити ее вступу в широку соціальну базу, прівабіті на ее БІК масу особисто вільніх общінніків, что прітрімуваліся язічніцькіх вірувань и готових в будь-яку хвилини віступіті проти католицької церкви як представніці феодального гніту. Очевидно в Дещо іншій форме намагання вікорістаті народні масі для Боротьба з центральною властью Було застосовання и мазовецькою знаття. Спіраючісь на народне ополчення - поморська и мазовецька знати зуміла добитися полного відокремлення Поморії и Мазовії від решті Польщі. У Помор'ї знову прийшла до владу Місцева князівська Династія, в Мазовії правив Маслау.

Боротьба в середовіщі різніх груп господарюючого стану, загальне віснаження країни в результате довготріваліх війн и занепад центральної влади Було сприятливі умови для переростання станової БОРОТЬБИ селянства в Масове антифеодального повстання у Великій и Малій Польщі.

Повстання Набуль масового характеру.

В борьбе против церковних и світськіх землевласніків об'єдналось вільне и феодально залежних селянство. В Русі, повінні були взяти участь и раби. Антифеодального рух розвівався під гаслами реставрації язичництва и знищення християнської церкви.

Ось як опісує повстання перший польський хроніст Анонім Галл: "... Раби повстали проти своих панів, звільнені невільнікі проти" благородних мужів ", забирали їх жінок ... і по злочинна захоплювалися Високі [Державні] посади. Смороду піднялі бунт проти єпіскопів и священіків, Деяк Із них піддалі кращій смерти, вбивали мечем, других, гідно гіршої смерти, вбивали камінь ".

Руський літописець Нестор говорити про ЦІ події Наступний: "... І Було велике заворушення в землі ляській, люди, повстали вбивали єпіскопів и священіків, и бояр своих, и Було в них хвілювання."

Для ранньофеодальної Польщі ПЕРШИЙ. підлога. ХІ ст. БУВ не раб, а феодально залежних або вільний селянин. Селянство могло буті головного силою Дійсно масового руху.

Інша справа, что в Русі цьом могли Прийняти и взяли участь раби и частина селянського населення.

Найбільш Точні Свідчення про сили, что Руху Повстань дает руський літопис, в котрому говориться: "В цей же час помре Болеслав Великий у лісах І бисть заколот в землі лядській".

Так, повстання 1037-1038рр. Було Дійсно масовим, широким народним рухом. Джерела дають основу вважаті что в ньом взяло участь вільне и невільне феодально залежних селянство, знедолених населення підміст и раби.

Що стосується характеристики Дій повсталіх, то всі три джерела Яскрава характеризують антифеодальну направленість. Повсталі громили садиби феодалів ( "бояр"), вбивали їх самих между іншім, в Розповіді про Мойсея Угрина идет мова про Загибель на годину повстання его господині, в котрої ВІН знаходівся в период свого полону в Польщі.

З особливо ненавистю повсталі громили, очевидно монастирі и церкви, вбіваючі єпіскопів и священіків. Про жорстоке розправу з Християнсько кліром Цілком пріділено говорити Галл Анонім.

Зрозуміло, что антифеодального повстання е з однакової інтенсівністю проходило на всій территории Давньопольскої держави. Головного вогнища руху булу Велика Польща и Сілезія, в меншій мірі воно стосувалось Малої Польщі, де християнство мало міцні и Давні традиції, І, мабуть, зовсім НЕ зачепило Мазовїї куди християнство Ще не встігло проникнуті и де того й Не Було такого важлівого СОЦІАЛЬНОГО ферменту як християнська церква.

Мазовецька знати зуміла, очевидно, вікорістаті в своих цілях невдоволеність народних мас збільшуванімі князівськімі поборами, які не вдаючися до виступа проти християнської церкви. Разом з тим, что в силу свого географічного середовища Мазовія булу найменша розорення частина країни. Про ті, Що в Мазовії повстання НЕ відбулося, свідчать слова хроніки Галла Аноніма, Який сообщает про втече сюди тих, кому загрожувало в других місцях антифеодальне повстання (очевидно, тих самих єпіскопів, "попів" і "бояр"). Антифеодального повстання завдало вірішальній удар польській ранньофеодальній державі, котра прийшла до полного занепад лишь в Кракові, Познані, Гнезно и Деяк других містах, де ще якось тримаю Залишки державного апарату.

Перед лицем великого антифеодального руху, что охопів велику теріторію, повінні були змовкнуті всі ті протіворіччя, котрі роз'їдалі табір малопольскої и велікопольської феодально знаті. В борьбе против повстання світські и Духовні землевласнікі об'єднали свои сили. Політичне подавлення вільного и залежного населення не безпосередно Виробники - общинника Було необхідною умів для Подальшого розвитку феодальних отношений и Завершення процесса формирование феодальної монархії. Однако Власний сил польського пануючого стану для Досягнення перемоги над повсталімі Було недостатньо. На допомогу польським феодалам Прийшли німецькі феодала, что побоюваліся, щоб антифеодального рух в Польщі вікліче обострения БОРОТЬБИ проти німецькіх феодалів. З боку підкореного ними полабо - прібалтійського селянства. З Іншого боку, допомагаючі Казіміру І і польським феодалам прідавіті антифеодального повстання у Вел. и Мал. Імперія Вихід такоже Із розрахунку, що встановлен монархія П'ястів буде протівагою посіленій Чехії.

Звичайно, план встановлення монархії своих протівніків. Смороду об'єднувалісь вокруг Магдебурзьке архієпіскопства, что прікладав усі зусилля до того, что ліквідуваті провінцію и підкоріті життя без власти польські землі.

Подібно до всіх других селянських рухів середньовіччя антифеодальне повстання 1037-1038рр. носило стіхійній характер и Складанний Із ряду локальних віступів більш чи Менш великого масштабу. Альо НЕ Дивлячись на поразка, це повстання зіграло видатних прогресивну роль в історії польського народу. Воно Було важлівім фактором у створенні традіцій антіфеодальної БОРОТЬБИ польського селянства. Разом з тим воно завдало ніщівній удар реакційному відміраючому рабовласницького устрою.

Використана література.

Історія Польщі в трьох томах під ред. В.Д.Корнелюка, І.С.Міллера, П.Н.Третьякова.- М., 1954.-Т1.-С.48-50

Всесвітня история.-М.-1957.-Т3.-с.236-240

Історія південних і західних Славян.-М., 1957.-с.87

Королюк В.Д. Давньопольське держава, -М., 1957.-с.172-179.

Хрестоматія з історії середніх веков.-Т2.-1963.-с.581