|
рую слід при підготовці до нього. Традиційним способом є вказівка місця і часу досліджуваного події в заголовку. У назві уроку може бути прихований план, за яким піде вивчення теми. Або вказано напрямок руху - від якого пункту все буде розпочато і яким закінчиться. Найбільш популярними формулюваннями тем уроків історії є цитати з художніх творів. Вони відразу оживляють тему. Яскраве емоційне вираження може представити всю тему в новому ракурсі або створити проблемну ситуацію [6, С. 51].
Продумавши зміст і методику проведення уроку, початківець вчитель виконує розробку конспекту. У ньому вчитель фіксує все те, до чого він прийшов у результаті вивчення спеціальної та методичної літератури, структурно - функціонального аналізу і своїх роздумів над майбутнім уроком. Конспект відображає педагогічний задум уроку і є його моделлю, сценарієм, розкриваючи хід уроку, діяльність учителя й учнів на всіх його етапах. Конспект потрібен для підготовки до уроку історії, так як робота над ним допомагає організувати навчальний матеріал, логічну послідовність його викладу, визначити співвідношення ланок уроку, уточнити формулювання і поняття. На уроці ж слід керуватися розгорнутим планом [23, С. 118].
Розробляючи конспект, учитель з'ясовує, чи потрібна на цьому уроці перевірка знань, умінь і навичок, вивчення нового, закріплення і повторення, завдання додому; яка послідовність розташування цих ланок навчання; скільки часу слід відвести на кожен етап роботи. Він відбирає оптимальне поєднання методів, прийомів, засобів і організаційних форм навчання. Це можуть бути словесні, друковані, наочні або практичні методи, проблемно - пошукові або репродуктивні, самостійні види діяльності або під керівництвом вчителя. Треба чітко собі уявляти слабкі і сильні сторони методів і їх поєднань. Рішення про методи і прийоми роботи вчитель приймає після відбору змісту і планування завдань з урахуванням специфіки класу і свого стилю роботи. Враховуються також стан учнів, їх можливе настрій (наприклад, в предпразнічние дні) і працездатність (який за рахунком урок), можливості кабінету історії, наявний час (для всіх етапів уроку з урахуванням виконуваних учнями завдань).
У конспекті вчитель дає формулювання питань для опитування, прописує перехід до початку викладу нового матеріалу, записує висновки, формулювання й узагальнення. Викладається також той чи інший вид розповіді вчителя на уроці, методика викладання. Учитель намічає питання і завдання учням по ходу накладення нового, способи роботи з картиною, картою, ілюстрацій, передбачає запис термінів, схем на класній дошці. Все це дозволяє досягти чіткості та виразності на уроці, зробити розповідь яскравим, емоційним і переконливим. Дослівна запис дає можливість підготуватися до вільного (без конспекту) викладу матеріалу на уроці.
Конспект включає найменування теми уроку, мета, перелік обладнання, зміст навчального матеріалу і методику його вивчення.
Освоївши викладання, вчитель замість конспекту користується на уроці розгорнутим планом. У ньому прописані структурні елементи уроку, по пунктах зазначено, що входить в кожну ланку уроку і яка діяльність вчителя і учнів. У робочому плані викладається порядок пояснення нового матеріалу, вказується обсяг головного і неголовне матеріалу, виділяються ключові положення, поняття, персоналії. Тут же позначки, як співвіднести усний виклад нового з підручником.
У вигляді складного плану вчитель записує основні і додаткові запитання для повторення. Поруч із запитаннями та завданнями позначає прийоми перевірки: «фронтальна бесіда», «запис на дошці», «розгорнуту відповідь», «питання сильному учневі», «завдання для цікавляться історією» і так далі. Робляться також вказівки по використанню обладнання уроку, навчальних посібників, документів, перераховуються завдання [16, С. 39].
План уроку повинен бути посильним для учнів, реальним. Треба продумати, як пристосувати теоретичне і методичне зміст уроку до конкретного класу, яка ситуація склалася до уроку, як буде стимульована діяльність учнів, які можливі їх досягнення на уроці. В хорошому плані словесної інформації небагато, але багато графічних і схематичних позначень, тут також різні стрілки, підкреслення, вказівки щодо ведення уроку. Це програма управління процесом навчання. Важливо визначити, який обсяг роботи виконують учні на всіх етапах уроку, що буде робити при цьому кожен учень.
Таким чином, уроку історії властиві всі вимоги, що ставляться до сучасного уроку, але, тим не менш, урок історії - особливий урок і це відбиває запропонована глава.
висновок
В роботі розглянуті актуальні проблеми сучасного уроку історії. Робота має теоретичний характер, але може бути використана в якості методичного посібника для студентів педагогічних коледжів за фахом «0304» - «Історії».
У роботі зроблені наступні висновки:
1. Урок вимагає постійного вдосконалення і модернізації. Тільки творчий підхід до уроку з урахуванням нових досягнень в галузі педагогіки, психології та передового досвіду забезпечить високий рівень викладання. Тому дати якісний урок це справа непроста навіть для досвідченого вчителя.
2. Урок історії є частиною змісту історичної й суспільствознавчої освіти, що займає певне місце в системі шкільної по проблемно-хронологічним принципом.
3. Якісний урок характеризується спільно - активною роботою і тісним творчим взаємодією вчителя і учнів, на основі чого може бути досягнута триєдина мета: навчити, виховати, розвинути.
4. Зміст уроку повинно відповідати сучасним вимогам історичної та психолого-педагогічної науки. Урок історії слід побудувати логічно чітко і ясно, а виклад матеріалу має бути образно-емоційним, відрізнятися переконливістю узагальнень і висновків. Кожен етап уроку планується з обов'язковим зазначенням його часу. Урок будь-якого типу характеризується варіативністю методики його проведення.
5. Кожен урок має свою структуру. Традиційно переважає в навчанні комбінований урок, особливо в середніх класах.
Різноманіття форм з умов розвитку уроку - одна з умов розвитку в учнів інтересу до історії як до предмету, підвищення якості навчання.
Головними ознаками уроку є високий науково-теоретичний і методичний рівні, поєднання провідної ролі вчителя і активної навчальної діяльності учнів.
Урок був, є і в осяжному майбутньому залишиться основною формою організації навчання і виховання учнів.
Додаток, запропоноване автором містить матеріали довідкового характеру.
Таким чином, мета роботи досягнута і завдання, поставлені в роботі вирішені.
література
1. Актуальні питання методики навчання історії в середній шкільництві.- М., 1984.
2. Бондаревський В.Б. Виховання інтересу до знань і потреби до самоосвіти. - М .: Просвещение, 1985.
3. Білявський І. В., Павлов Л. С. Методика викладання історії в школі: Посібник для вчителів і студентів. - М .: Гуманит. Вид. Центр «Поматур», 2001.
4. Вагін А.А. Методика навчання історії .-- М., 1972.
5. Вагін А.А. Методика викладання історії в середній школі. М., 1968.
6. Вяземський Є.Є., Стрелова О.Ю. Методика викладання істо-рії в школі. - М., 1999..
7. Вяземський Є.Є., Стрелова О.Ю. Історична освіта в сучасній Росії: Довідково - метод. Посібник. - М .: ТОВ «Русское слово - навчальна книга», 2002..
8. Гора П.В. Підвищення ефективності навчання історії в середній школі .-- М., 1988.
9. Дайри Н.Г. Як підготувати урок історії .-- М., 1969.
10. Дайри Н.Г. Сучасні вимоги до уроку історії .-- М., 1978.
11. Зінов'єв МА. Нариси методики викладання історії .-- М., 1955.
12. Іоффе А.Н. Основні стратегії викладання // Викладання історії в школі. -2005. - №7.
13. Історична освіта в сучасній Росії: Довідково-методичний посібник для вчителів .-- М., 1997..
14. Карпова К. А. Інтегровані уроки історії // Викладання історії в школі. - 2004. - №5.
15. Короткова М. В., Студеникин М. Т. Методика навчання історії в схемах, таблицях, описах: Практ. Посібник для вчителів. - М .: Гуманит. Вид. Центр «Владос», 1999.
16. Кухарев Н.В. На шляху до професійного досконалості .-- М., 1990..
17. Кущенко Г. В. Уроки - подорожі // Викладання історії в школі. - 2003. - №3.
18. Лейбенгруб П.С. Дидактичні вимоги до уроку історії в середній школі .-- М., 1957.
19. Матуліс Т.Н. Методика викладання історії .-- М., 1978.
20. Методика навчання історії в середній школі: Посібник для вчителів / За ред. Ф.П. Коровкина .-- М., 1978 .-- Ч. 1.
21. Методика навчання історії в середній школі: Посібник для вчителів / За ред. Н. Г. Дайрі .-- М., 1978 .-- Ч. 2.
22. Мілюков Н.П. Вивчення історії в області в середній шкільництві.- М .: Просвещение, 1960.
23. Озерський І.З. Початківцю вчителю історії .-- М., 1989.
24. Підласий І.П. Педагогіка. Новий курс. У 2 ч. - М .: «Владос», 1998,-год. 1.
25. Степанищев А. Т. Методика викладання та вивчення історії: Навчальний посібник для студ. Вища. навч. закладів: в 2 ч. - М .: Гуманит. изд. центр «Владос», 2002.- ч. 1.
26. Стражев А.І. Методика викладання історії .-- М., 1964. ...........
|